Про вітаміни, футбол та амбіції:
Олександр Єгоров підіймає весь свій досвід у нашій розмові

З будь-якої можливої зачіски на Землі, яку б Ви обрали?

В мене в'ється волосся, і це одвічне питання: люди з прямим волоссям хочуть їх завити, а ми, люди з кучерявим, – випрямити. Я намагаюся на відпочинку та скрізь, де не потрібен офіційний образ, давати своєму волоссю відпочинок. Образ із «Повернення до Блакитної Лагуни» або, скажімо, Орландо Блум – це саме те, що треба! Ідеально – коли гарна стрижка та не треба особливо думати.

Як може виглядати бьюті-зимовка?

Маючи експертизу в фармацевтиці та спорті, можу сміливо сказати: варто запасатися натуральними вітамінами. Тобто вживати максимум сезонних продуктів. І сонце! А от з волоссям потрібно окремо попрацювати, оскільки за літо воно сильно страждає.

Що Ви будете робити восени?

У нас в планах – відкриття нових футбольних шкіл і робота по фармацевтичному напрямку з європейськими партнерами.

Чому для Вас важлива робота з дітьми в напрямку спорту?

Я сам футболіст у минулому та пройшов кілька футбольних шкіл. Також грав у англійській прем'єр-лізі, до травми. Після ж я припинив так активно займатися спортом і отримав економічну освіту в Лондонській Школі Економіки. Але в решті – футбольне минуле дало про себе знати. В мене досі багато контактів і друзів. І от 5 років тому ми створили футбольну агенцію, яка допомагала б талантам розвиватися.

Де люди могли б розвиватися, обмінюватися досвідом і футбольні кадри в цілому могли б перемогти те невелике відставання, яке є зараз.

Проєкт вже відпрацював рік і ми бачимо результат.

Врешті, ми прийшли до системи, де ми замикаємо коло: від 7 до 17 років у академії та більш ніж 17 років – агенція, де ми працевлаштовуємо хлопців.

Також буде ще один проєкт для віку від 2 до 6. І от вже точно коло замкнулося;)

Як Ви ставитеся до декоративної чоловічої косметики?

Не пробував. Це зараз не резонно для мене. Куди актуальніші хороший кондиціонер для волосся, гель для душу тощо. Ну й спортивна косметика. Для судин, зокрема.

Повертаючись до свого фармацевтичного досвіду, зараз помітно багато нових БАДів, вітамінів тощо. Краса має йти зсередини, починати треба з базового – з вітамінів.

Глобально жінки в цьому питанні сміливіші та розумніші – вони вже давно навчилися справлятися з усім цим на різних рівнях. А от чоловіки в цьому плані ще мають рости.

Які вітаміни ви п'єте?

Є гарний бренд, в якого є ціла серія, залежно від потреб. Я завжди раджуся зі своїм лікарем. Будь-яке приймання препаратів, навіть вітамінів, має проходити під контролем спеціалістів.

Можна й самостійно, та погодьтеся: сам себе стригти навряд чи станеш. Кожен має робити свою роботу.

Стресу не уникнути. Стрес – рушій прогресу?

Ні. Три роки тому ми розійшлися з партнером по бізнесу. Прогрес для мене – це вийти з зони комфорту. Якщо людина не може зробити цього сама, стрес потрібен. Якщо ж в неї є потреба руху за замовчуванням, стрес – це зайве.

Я холерик за темпераментом, тому стрес у мене може викликати, навпаки, гальмування. Я не люблю сидіти в зоні комфорту. По суті, це лінь!

Скільки веселощів має бути у житті?

Безліч! Під час поїздки до Португалії я побачив табличку, яка мені дуже сподобалася: «Смійся як можна більше і ніколи не сумуй з приводу того, що змусило тебе сміятися». Треба бути вдячним за все, що з тобою відбувається.

Куди веде шлях крайності?

Ми щодня ходимо по лезу небезпечної бритви. Шлях крайності може вести до результату, який людина сама захоче отримати! Кожен день – виклик, і не варто заграватися: з леза можна впасти та сильно порізатися. Всі крайності мають відчуватися інтуїтивно. Важливо вміти сказати собі «поки досить». Відсутність границь – летальні наслідки.

Чому наш час виглядає так, а не по-іншому?

Тому що кожна секунда відрізняється від попередньої. Треба бути в моменті та отримувати від цього максимальне задоволення. Всім має бути цікаво та добре! Оскільки це – наші неповторні моменти. Не можна витрачати час на поганий час!

Ваша найважливіша зустріч у житті?

От зараз когось виділю, а інші образяться.

Зустрічей було багато і багато з них були важливими. Краще виділити категорію: найважливіші зустрічі для мене – з людьми, які мене навчили чомусь. Це ж становлення, досвід.

Мені подобається азійський підхід наставництва. Вчитель – учень: це шлях, коли ти спочатку вчишся, а потім вчиш. І от я поки не можу сказати, що можу починати вчити.

Навіть так: найважливіша зустріч ще попереду!

Можливо, ми всі одне одному учень-вчитель?

Скоріше ні. В мене був період, коли мені здавалося, що я все знаю та буду зараз всіх вчити. Насправді лише невелика кількість людей можуть бути вчителями, завдяки досягненням і мудрості.

Одне одному бути вчителями – це трохи деструктивно та нарцисично. Давати людям поради, звичайно, добре, проте є ситуації, коли людина сама має прийняти рішення, і ось це втручання буде не на користь.

Не нашкодь!

Як боротися з нездоровими амбіціями?

Болісно.

Та важливо не переплутати їх зі здоровими. І в цьому плані мені пощастило.

Чи адекватніша та цікавіша меті, тим тихіший шлях її втілення. Тобі просто не треба шуміти про це.

Чесність також дуже допомагає боротися з цим. Хоча з цим у нас всіх є проблема. Чесність для мене у всьому – на першому плані.

Що Ви будете їсти завтра на сніданок?

Завтра буде завтра. Що захочу – те й з'їм.